»
Німфоманія

Німфоманія – паталогічно збільшений статевий потяг у жінок, що веде до нерозбірливості в сексуальних константах і до небаченого, надмірного розгальмування; незважаючи на дуже сильне збудження, німфоманна ніколи не досягає оргазму. Симптоми : сильний, пекучий, колотий і сверблячий біль у кліторі і сечовому міхурі, судоми сечовика, затримка сечі, часті зомління, істерія. Причини можуть бути як фізичні, так і психологічні : еротоманія, палка любов до відомох персони, малорухливе і бездіяльне життя, сита їжа із вживанням алкоголю, гельмінтоз, пухлина головного мозку або яєчника, шизофренія, істерія, неврастенія. Саме тільки стимування від статевих зносин рідко буває причиною цієї патології. Непатологічним різновидом німфоманії є так званий месанілізм (від імені Месаліни, жінки римського імператора Клавіда, 41-54 рр н.е.) – це зловживання сексом, пов’язане з вседозволеністю, моральною розпустою; жінки- меса лінійки до лікаря, як правило, не звертаються, почувають себе чудово, бо секс продовжує їм молодість, прикрашає життя. Проте «чисті» німфоманки страждають і роблять спробу позбутися цієї ганебної пристрасті, часто несумісної з їх життєвими принципами.

Самітнім жінкам не рекомендується захоплюватися різними пристроями типу електровібратора, тому що згоден жоден патнер не зможе задовольнити її, а самітність залишиться (Свядощ, 1991; Біостров, 1997).

 

Анекдот до теми : німфоманна   - це чоловіче визначення жінки, яка хоче більше, аніж він може дати.

 

  1. Один з кращих лікарів минулих часів Христофор Гуфеланд (1762 - 1836) залишив щодо німфоманії такі рекомендації : «Основний засіб, щоб позбутися цієї хвороби – сувора рослинна дієта, праця до втоми, розумові заняття абстрактними предметами, прохолодна температура і комфорт; цей останній засіб є специфічним медикаментом проти хитрості » (Hufeland, 1834)/
  2. Взяти по столовій ложці трави золототисячника і мильнянки і 2 столових ложки коренів лопуха, залити 0,8 л окропу, настоювати 2 год.; пити потроху протягом дня (Животич).
  3. Приготувати : а) настойку 1:5 з цибулин і пелюсток лілії тигрової, б) настій суцвіть ромашки за звичайною методикою, в) на півсклянки ромашкового «чаю» накапати 10 крапель настойки лілії, прийняти протягом дня 3 таких дози (Valnet). Примітка . Такими же властивостями («destructeur des plasirs et poison de I amorur») володіють пелюстки іншої корисної рослини – латаття білого, у цієї рослини використовують пелюстки і кореневища (настій з чайної ложки сировини на склянку окропу), проте - увага ! – рослина охороняється законом (занесена до Червоної книги).
  4. На пляшку пива взяти по чайній ложці «шишок» хмелю, листків м’яти і меліси, настоювати при кімнатній температурі 12 год. Пити по півсклянки або всю пляшку – залежно від віку і ступеню сексуального задоволення (Ожаровський).
  5. Взяти по столовій ложці квіток латаття білого, траву золотушника і васильків (базилік) та 2 ложки само сила гойового; залити 1 л окропу. Пити потроху протягом дня (Животич).
  6. Гомеопатичні засоби : страмоніум Д3 – Д4 (дурман), гіосціамус Д3 – Д4 (блекота), агнус кастус Д6 (прутняк), граціолла Д2 – Д3 (авран) – по 5 крапель 2 – 3 рази на день – ці ліки приймати по черзі (сьогодні дурман, завтра – блекоту і т.ін.). Примітка : для виготовлення уртінитури аврану збирати його свіжу траву слід до суцвіття рослин.

 

http://www.pureflora.com.ua

 

NzI2Yj