»
Alcoholismus. Алкоголізм.

Alcoholismus. Алкоголізм.

Спочатку ми вагалися чи включати цей розділ у книгу про жіноче здоров’я, бо чи не сприймуть жінки це як образу – хоча є, на жаль, п’яниці є і серед них, але ті нещасні книжок не читають, а ті, що читають, не пиячать. Проте у наших жінок є чоловіки, брати і сини, які, можливо зловживають оковитою і надають великого клопоту і навіть нещастя нашому жіноцтву. Отже, мова про алкоголізм. Формально алкоголіком вважається той чи та, хто випиває великі кількості алкоголю і перебуває у такому стані більше року. Як виробляється залежність людини до алкоголю з позицій біохімії академік НАНУ Максим Гулий (автор протиалкогольного препарату «Медіхронал», ефективність якого до 80 %,курс лікування 21 день) пояснює так.. Спяніння – це «робота» оцтового альдегіду, який утворюється в результаті окислення спирту. Альдегід – дуже агресивна сполука, якщо надходить в організм у надмірний кількості. Хоча кожен з нас – «виробник» і «носій» оцтового альдегіду : без молекул цієї речовини важливі процеси життєдіяльності організму просто неможливі. Захищаючись від наддози, організм змушений позбавлятись і від спирту – пришельця, і одночасно – від власного оцтового альдегіду і спирту. Втративши потрібні кількості цих сполук і намагаючись відновити баланс, організм виробляє пристрасть до спиртного. Це як спрага чи голод, тому за щучим велінням позбавитись алкогольної залежності практично неможливо – сили волі здебільшого недостатньо.

Алкоголіку загрожують : дегенерація мозку, езофагіт, гастродуоденіт і виразкова хвороба, міонардит, панкреатит, гіпоглікемія, жирове переродження і цироз печінки,гіпертонія, пошкодження метаболічних процесів в кожній клітині організму, атрофія м’язів, остеопороз, псоріаз, імпотенція, атрофія тестикул, гінекомастія, розширення капілярів і дрібних вен (шкіра немов подряпана деркачем), погіршення заживання ран, інколи вкривання виразками навіть при незначних пошкодженнях шкіри, еритема долонь і підошов (як наслідок хвороби печінки і гіповітамінозів), поліневропатії (численні зміни нервових волокон, що веде до парастезій, відчуття облушення, спонтанних болів, спазму м’язів, непевної ходи та ін..), різні психози (запійне маячення, біла гарячка, епілепсія, галюцинація, енцефалопатія, синдром Корсакова тощо), нарешті рак (переважно ретової порожнини, горла, стравоходу).

І все ж навіть «помірне» споживання алкогольних напоїв не проходить безслідно. Так, ще 30 років тому було доведено : мозок живих істот пошкоджується алкоголем на клітинному рівні і ці зміни необоротні (J. Pharm. Anh Experim. Therapeutics, 1972, 179, P. 284). Рекомендації сучасних патофізіологів теж категоричні : жінкам можна вживати алкогольні напої що не міцніші за 5º (наприклад, слабке пиво).   Адепти коміркового вживання алкоголю (але тільки вина !) є і серед жінок :  так , відома артистка Едита П’єха, дитинство якої пройшло у Франції (де навіть дітям дають від анемії вино, розбавлене водою), вважає, що «ті, які кричать, що вони не п’ють– ненормальні люди, бо людина так улаштована, що їй треба випити – чи у зв’язку з перевтомою, чи навпаки, з радісного приводу – тому вино завжди повинно бути в домі; важливо – скільки пити». Ось це сакраментальне «скільки пити» і є головним каменем спотикання, бо в кожного «антиалкогольна стійкість» своя, а також у різних країнах і допустимі кількості різні (навіть для водіїв). Так, англійські і американські адміністратори від охорони здоров’я оголосили нешкідливість 24 г. чистого алкоголю в день для чоловіків і 16 год. – для жінок; якщо це перерахувати на вино, то вийде 230 і 150 мл. Але з точки зору слов’янина за такої кількості не варто і губи мочити ! І тому за наших умов і традицій приказка «душа міру знає» частіше всього не справджується…

Проте у цієї медалі є і зворотній бік : час від часу наголошують, навіть лікарі, що помірковане вживання алкоголю корисне.  Так, ще в 1951 р. два американських лікаря заявили ex cathedra, що чоловіки (не жінки !) молодші сорока років п’ють алкогольних напоїв занадто, а старші за 40 – замало, додаючи «Чоловік пошиється в дурні, якщо після 40 років не п’є для протидії затвердінню артерій, а для цього потрібно випивати щодня 3 унції віскі . (До речі, Ернест Хемінгуей казав, що «віскі – це не алкоголь, це пальне»). Пізніше ця стара думка дістала вже й наукове обґрунтування у англійських лікарів : «Тим, хто страждає на атеросклерозт і холелітіаз не слід рекомедувати від споживання помірних доз алкоголю» (Mediacal News, 1983, № 38, р. 14). Це ж кажуть фахівці і через 10 – 15 років : «Абсолютна тверезість шкідлива і для збереження здоровими серця і судин потрібно випивати щодня келих вина – але не більше двох склянок ! – бажано червоного (проте споживання виноградного соку дає такий же ефект …)»    (Radio BBC, 28.01.1994 ; Voice of America, 08.04/1994; “cardian”, 04.02.1999 та ін.). Проте паління і і гіподинаміка (малорухливість) нівелюють позитивну дію червоного вина … Нарешті, все це чоловічі ігри, а споживач невеликого алкоголю жіночої статі наражається на небезпеку дістати якусь пухлину (шкодять навіть 5 г чистого алкоголю в день).

  1. Взяти один корінь любистку, подрібнити, додати три лаврові листки , залити 0,5 л. горілки, настоювати 3 тижні в темному місці; давати по чайні  1-2 раза в день. Настойка викликає  блювання і тривалу відразу до спиртного (Анатолій Барді).
  2. Флавоноїдний комплекс, що містить насіння розторопші (сілімарин та інші речовини), дуже допоміжний алкоголікам, особливо, коли вже печінка пошкоджена : приймати по 70-210 мг. екстракту розторопші (містить 70 – 80 % силімарина) тричі на день; у важкому стані печінки дозу можна збільшити. Дають також вітаміни А,С,Е, припарати цинку і магнію, ацидофіл (Murray and Pizzorno, 1998).
  3. Для полегшення стану людини напідпитку : взяти по 2 столових ложки трави чебрецю і материнки, залити 0,5 л окропу; доки добродій знаходиться в стані сп’яніння, дати йому випити 200 г. цього настою, а через 2 години – решту (Животич).
  4. Додати 2-3 краплі настойки червоного перцю (паприки) на кожен літр вина, призначеного для випивки; цей засіб знижує потяг до вина. Рецепт настойки : 20 гю порошку стручкового перцю на 0,5 л. спирту 60º С (Помє).
  5. Взяти столову ложку трави золототисячника на склянку окропу, настоювати 2 год., пити від ¼ до ½ склянки на день (Решетняк).
  6. Взяти 60 г. трави горлянки повзучої (дівчача краса, гостро вершки, суховершки) на 1 л. води, варити 5 хв.; пити теплим, бажано з медом, бо фруктоза хімічно нейтралізує етанол (Володимир Клязника).
  7. Взяти по 30 г. трави звіробоя, чебрецю, м’яти, коренів кульбаби, по 15 г. листків полину гіркого, суцвіть пижма і трави деревію, по 10 г. трави золототисячника, коренів дягеля і плодів яловцю; 3 столові ложки суміші залити 0,3 л. окропу, настояти 30 хв. Пити по 1 – 2 столові ложки 8 – 10 разів на день. Курс лікування – до 2 місяців (Леонід Павленко).
  8. Якщо мова йде про поміркованого прихильника Бахуса, який не напивається до нестями, але п’є щоразу, коли перед працею йому потрібно трохи хильнути, щоб підбадьоритися – спробувати гомеопатичний засіб гіосциамус С4 (блекота), прийняти по 2 гранули двічі на день (Помє).
  9. Для зняття похмільного синдрому відома кінозірка Елізабет Тейлор (хто не пам’ятає її Клеопатру ?), яка в свій час лікувалася від алкоголізму рекомендує після сильного сп’яніння таке : на півсклянки мінеральної води взяти 3 столові ложки охолодженої горілки, 2 – 3 потертих редиски, 2 столові ложки лимонного соку, трохи чорного перцю, кубик льоду; все це перемішати і випити вранці натщесерце («За рубежом», 1991, № 1).
  10. Тому, хто ще не п’яний, але «перебрав» і наступного ранку мучається з похмілля (по – науковому це «постінтокцикаційний алкогольний синдром») також допоможуть рослини. Похмілля – добре відомий багатьом стан і лише на перший погляд не вартий особливої уваги, насправді похмілля супроводжується значними змінами низки життєво важливих обмінних процесів і порушенням водно-елітролічного і кислотно-лужного балансу, обміну вуглеводів, ендокринної системи та ін.. В цьому стані збільшується слабкість, з’являються відчуття розбитості і дискомфорту, головний біль, спрага, нудота, зникає апетит.  Крім погіршення самопочуття, для похмільного стану характерно обмеження здатності до концентрації уваги, порушення координації рухів і різко знижується працездатність. Головне ж – це поява порушень роботи серця, трапляються навіть випадки раптової смерті. Цей стан також загрозливий для гіпертоніків, бо він може спровокувати розвиток важкого гіпертонічного кризу. Як же краще і швидше позбутися похмілля і попередити розвиток пов’язаних з ним наслідків  Професор Володимир Нужний (1996) радить перш за все не похмелятися і не пити міцної кави та чаю (на відміну від поширеної практики), по-друге, слід пам’ятати, що в цьому стані організм потребує насамперед ліквідації дефіциту рідини та іонів калію і магнію, і для цього цілком придатні провірені часом розсіл, компот, борщ, мед, кавун, молоко, натуральні фруктові соки (найбільш радикальний засіб); проте щоб не хворіти зрання («після вчорашнього»), найкраще знати свою «алкогольну норму» і намагатися не перевищувати її, бо «істина не в вині, як думали древні, а в засобах протверезіння» (Мелор Стуруа). Щодо «норми» - як тут не згадати старий анекдот (а можливо і бувальщина) : під час відпочинку на півдні Сталін запросив до себе на бесіду Олександра Засядька, пригостив його горілкою, а сам пив, як завжди вино, розбавлене водою. За розмовою Засядько спорожнив дві пляшки оковитої, але від третьої відмовився зі словами : «Засядько меру знает». Вже в Москві постало питання призначити міністра вугільної промисловості і вождю принесли список можливих кандидатів на цю посаду, Засядько значився десь наприкінці. Сталін проглянув список і відмітив червоним олівцем прізвище Засядька : «Вот этот будет министром» Секретар насмілився заперечити : «Но, товариш Сталин, Засядько …это … выпивает… »   На що вождь відповів : «Засядько меру знает!».
  11. Директор одного з московських ресторанів радить такий рецепт від похмілля : взяти склянку кефіру, 2 чайних ложки томатної пасти, 20 г горілки, посолити, поперчити, посипати зеленню – все розмішати і випити («Комсомольська правда», 26.12.1992).
  12. Тим, кому на похмілля потрібно буде сідати за кермо, лікар – нарколог Віктор Авдєєв радить таке : рано вранці випити 50 г. горілки і добре поїсти. Меню на сніданок має бути таким : огірковий розсіл, квашена капуста і обов’язково гарячі м’ясні стави, насамперед, з  баранини або свинини; на гарнір підійдуть рис, картопля. Через півтори години можна сідати за кермо автомобіля («Автоцентр», 1997, № 27, с. 50).
  13. Рецепт – анекдот. Лікар радить пацієнту : «Якщо бажаєте довго жити, ви повинні завше, коли намагаєтеся випити келишок горілки, з’їсти смачненьке яблучко » - «Але ж, пане докторе, хто б це перетравив таку кількість яблук! » .

Інтернет Магазин "Карпатська Колекція" http://www.pureflora.com.ua/

 

 

NzkxOT